зморювати
ЗМОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗМОРИТИ, зморю, змориш, док., перех. і без додатка. Доводити до фізичного виснаження, до перевтоми; стомлювати. Полонені просувалися вперед надто повільно. Дедалі дужче зморювала втома (Ткач, Плем'я.., 1961, 111); Зморила всіх духота нестерпуча: Не подиха вітрець на поле й ліс (Гр., І, 1963, 110); До Малахової було верстов сім. Їхали помаленьку, щоб не зморити коней (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 11); // Змучувати, терзати морально. Спочатку нетерплячка, потім ображена гордість, врешті тупа байдужість зморювали душу дівчини (Іваничук, На краю.., 1960, 69).
Сон (дрімота) зморить, зморила кого - хто-небудь засне, задрімає, заснув, задрімав від перевтоми. Нема й краю його казкам. - Уже яка я до них охоча,- додала наймичка, - та й мене сон зморить, не дослухаю, поки змовкне (Барв., Опов.., 1902, 311); Вогонь спалахнув і знову пригаснув. Обличчя солдатів потемнішали, всіх зморила дрімота (Кочура, Зол. грамота, 1960, 290).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зморюю | зморюємо |
2 особа | зморюєш | зморюєте |
3 особа | зморює | зморюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зморюватиму | зморюватимемо |
2 особа | зморюватимеш | зморюватимете |
3 особа | зморюватиме | зморюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зморював | зморювали |
Жіночий рід | зморювала | |
Середній рід | зморювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зморюймо | |
2 особа | зморюй | зморюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зморюючи | |
Минулий час | зморювавши |