знебутися
ЗНЕБУТИСЯ, удуся, удешся, док., діал. Виснажитися, знесилитися, стомившись від чого-небудь. Я з ним не нажилась, а тіки [тільки] знебулась (Сл. Гр.);
* Образно. Ну, і прийде ж людині фантазія думати про зиму в такий душний вечір, як тепер, коли навіть море знебулося після сієї спеки! (Л. Укр., V, 1956, 57).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знебудуся | знебудемося |
2 особа | знебудешся | знебудетеся |
3 особа | знебудеться | знебудуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знебувся | знебулися |
Жіночий рід | знебулася | |
Середній рід | знебулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знебудьмося | |
2 особа | знебудься | знебудьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знебувшись |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знебудуся | знебудемося |
2 особа | знебудешся | знебудетеся |
3 особа | знебудеться | знебудуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знебувся | знебулися |
Жіночий рід | знебулася | |
Середній рід | знебулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знебудьмося | |
2 особа | знебудься | знебудьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знебувшись |