знетямлено
ЗНЕТЯМЛЕНО, розм., рідко. Присл. до знетямлений 2. Міни густо закущувалися вибухами по всій улоговині, гурти німців знетямлено шарахалися між ними (Гончар, І, 1954, 341); Люди схоплювалися й знетямлено терли очі. Небо над їхніми головами гриміло моторами (Загреб., Європа 45, 1959, 245).