знецінений
ЗНЕЦІНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знецінити. Малопомітний, знецінений яскравою електрикою, висів над містом місяць (Коп., Тв., 1955, 407).
2. у знач. прикм. Який знецінився, втратив свою цінність, став менш цінним. У 1924 р. була здійснена грошова реформа - перехід від знецінених грошових знаків до сталої і твердої радянської валюти (Іст. УРСР, II, 1957, 252).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | знецінений | знецінена | знецінене | знецінені |
Родовий | знеціненого | знеціненої | знеціненого | знецінених |
Давальний | знеціненому | знеціненій | знеціненому | знеціненим |
Знахідний | знецінений, знеціненого | знецінену | знецінене | знецінені, знецінених |
Орудний | знеціненим | знеціненою | знеціненим | знеціненими |
Місцевий | на/у знеціненому, знеціненім | на/у знеціненій | на/у знеціненому, знеціненім | на/у знецінених |