золотий
ЗОЛОТИЙ, а, е. 1. Прикм. до золото 1. Золотий зливок; // Який має в собі золото як складову частину. Спочатку західне узбережжя Африки належало Португалії, яка вивозила звідси жмені золотого піску та туго зв'язаних чорних рабів (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 38); // Зробл. із золота або покритий, оздоблений золотом чи позолотою. Велів [цар] собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (Фр., XIII, 1954, 382); Велика картина в золотій рамі гойдалася на шнурку (Гончар, III, 1959, 146); Якщо добре очищену свинцеву пластинку міцно притиснути до золотої, то через деякий час пластинки спаяються (Фізика, II, 1957, 17); // Пов'язаний із видобуванням золота. Золоті копальні; Золота промисловість.
2. у знач. ім. золотий, того, ч., заст. Золота монета; червінець. - Поклади бідній циганці на руку золотого, я тобі ще більше правди скажу (Н.-Лев., III, 1956, 79); Дівчина могла вийти заміж і за кордон, у волоську.. чи іншу землю. Тоді треба було платити найбільше: три золоті і шість грошів. Це звалося платити «розпуст» (Мас., Під небом.., 1961, 113).
^ Золотий запас (фонд) - золото у зливках і монетах, що належить державі. Спираючись на золотий запас, наша держава успішно розвиває зовнішню торгівлю, поширює внутрішній товарообіг (Наука.., З, 1961, 9); Золотий стандарт - форма організації грошового обігу капіталістичних країн, при якій існував розмін банкнотів на золото у вигляді монет чи зливків або лише на іноземну валюту.
3. Витканий, шитий шовковими нитками з тонкою позолотою. Везе Марко.. наймичці на очіпок Парчі золотої І червону добру хустку 3 білою габою (Шевч., І, 1951, 322); Плахта на їй шовкова, хустка з золотими квітами, з золотою габою (Вовчок, І, 1955, 182); Бути матроським комісаром - не досить носити золоті нашивки на рукавах і зірочки на погонах (Логв., Давні рани, 1961, 6).
4. Який своїм кольором нагадує золото; блискучо-жовтий, оранжевий. На заході, під безхмарим небом, стояло здорове золоте сонце (Коцюб., І, 1955, 57); Ниво моя, ниво, Ниво золота! Стигнеш ти на сонці, Налила жита... (Граб., І, 1959, 292); Вона тримала капелюх у руках, і її золоте волосся куйовдив вітер (Ю. Янов., II, 1958, 52).
Золота осінь - осіння пора, коли листя жовтіє, набуваючи особливо яскравого забарвлення. Золота осінь. В ясному чутливому небі білосніжними айстрами пропливають хмари (Стельмах, На.. землі, 1949, 552); Золота рибка - китайський карась з яскраво-жовтим забарвленням. В акваріумі рибка золота Конала, й промінець блукав по стелі (Перв., І, 1958, 327).
5. перен. Дуже цінний, вартий поваги (про людину, її характер і т. ін.). [Марта:] Де ж воно видано, щоб зятя дорогого такого та золотого од порога садовили? (Вас., III, 1960, 102); - Йому б за собою дивитись, а він про те й слухати не хоче. Полежить день-другий та й знову за справи. Золота він людина, наш комісар (Збан., Сеспель, 1961, 107).
@ Золота голова - про здібну, обдаровану людину. - Брянський.. Золота голова! Коли кінчимо війну, я його обов'язково направлю в Академію. Його місце - там (Гончар, III, 1959, 22); Золоті руки; Золота рука у кого - хтось має велику здібність, майстерність, умілість; кмітливий у ремеслах. Поки Пріська лежала та спочивала, Христя поралась коло страви... Швидка ця Христя, золоті в неї руки! (Мирний, III, 1954, 11); - У ремісника - золота рука,- говорили в селі про Діброву (Козл., Весн. шум, 1952, 30); Золоте серце - про людину з добрим, лагідним характером. [Кіндрат Антонович:] Треба буде з Олесею мнягше [м'якше]... Серце у неї золоте, правдиве... (Кроп., II, 1958, 337); Золоте слово; Золоті слова - про що-небудь розумне, вчасно, доречно сказане. Золоте тоді промовив слово Святослав крізь сльози жалібні: - Ой, мої сини, мої братове, Всеволоде й Ігорю буйні! Половецьку землю ви зарано турбувать мечами почали (Забіла, У.. світ, 1960, 170).
6. перен. Який дає людям радість, щастя; прекрасний, щасливий. Була пора золотая, Весела година, Жила вона [дівчинонька] без лишенька, Як мала дитина (Гл., Вибр., 1957, 265); В самоті, гризоті Давні сни золоті Розійшлись, розплились, Наче дим по лугах (Фр., XIII, 1954, 82); Серце ваше звеселяє Радянська дійсність золота! (Рильський, III, 1961, 93); Вже пройшли революції роки. Я в минуле з любов'ю дивлюсь. О моя Білорусь синьоока, о моя золота Білорусь! (Сос., І, 1957, 152); Золоте дитинство.
7. перен. Дорогий, любий (у пестл. звертанні до кого-небудь). - Бідна Ромцю, дитино моя золота! Чим я тобі відплачуся за твою щирість, за твою невсипущу працю? (Фр., III, 1950, 100); Де б не були ви, у якій окрузі, Де б ви солдатські не пройшли путі, Вас люди звуть: - Хороші наші друзі, Синочки рідні наші золоті! (Гірник, Друзі.., 1953, 18).
@ Верби золоті ростуть див. верба; Золоте весілля - день п'ятдесятиріччя подружнього життя. Великим сімейним торжеством стали останнім часом срібні та золоті весілля, якими відзначають двадцятип'ятиліття чи п'ятдесятиліття подружнього життя (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 38); Золоте відношення - таке співвідношення частин чого-небудь, коли менша частина відноситься до більшої так, як ціле до більшого; Золотий вік чого - час найбільшого розквіту науки і мистецтва в історії певного народу. Золотим віком у розвитку вітчизняної літератури, музики, живопису, скульптури Горький назвав XIX сторіччя (Ком. Укр., 12, 1963, 43); Золоті гори обіцяти див. гора; Золоте дно див. дно; Золотий дощ див. дощ; Золота молодь - презирлива назва байдикуючої молоді з дворянсько-буржуазних верств суспільства. Мені не містилося в голові, щоб той Солонина, якого я досі звик бачити в товаристві провінціальної «золотої молоді», пишного своєю бездоганно модною одежею, коректністю та аристократичними звичками, цей урядовець з блискучою пришлістю та впливовими родинними зв'язками - опинивсь раптом на селі в ролі сільського крамаря!.. (Коцюб., І, 1955, 253); Золоте руно див. руно; Золота середина - найвигідніший спосіб дії, поведінки, коли уникають ризикування, не впадають у крайність; Золота сторінка - про найкращий, найвизначніший етап у розвитку кого-, чого-небудь. XXIII з'їзд КПРС, який закінчив 8 квітня [1966 р.] свою роботу, золотою сторінкою ввійде в історію не тільки нашої країни, а й усього людства (Літ. Укр., 12.V 1966, 1); Золотий фонд: а) див. золотий; б) про кого-, що-небудь особливо цінне. Золотим фондом кадрів будівельників є молодь, комсомольці (Ком. Укр., 5, 1963, 59); Твори В. І. Леніна становлять золотий фонд політичної літератури, на якій виховувались і виховуються трудящі не тільки нашої країни, а й усього світу (Укр. іст. ж., 2, 1960, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | золотий | золота | золоте | золоті |
Родовий | золотого | золотої | золотого | золотих |
Давальний | золотому | золотій | золотому | золотим |
Знахідний | золотий, золотого | золоту | золоте | золоті, золотих |
Орудний | золотим | золотою | золотим | золотими |
Місцевий | на/у золотому, золотім | на/у золотій | на/у золотому, золотім | на/у золотих |
золото
ЗОЛОТО, а, с. 1. Хімічний елемент, благородний метал жовтого кольору, гнучкий, тягучий і ковкий. Із нор золото виносять. Щоб пельку залити Неситому!.. То каторжні (Шевч., І, 1951, 244); Хрести на церкві горіли, неначе вилиті з щирого золота (Н.-Лев., III, 1956, 317); - Я ж свердлувальником був,- доводив він.- Візьміть мене, не пошкодуєте! Я вам золото знайду в тайзі... (Донч., II, 1956, 21); * Образно. Знов зацвітуть лани широкі гарячим золотом пшениць (Сос., II, 1958, 197); * У порівн. - Хай тобі, дитинко, буде все і з землі, і з води, і з роси, щоб ти був, мов золото, ясний, наче весна, красний, мов хліб, добрий (Стельмах, І, 1962, 6); // перен. Про золотисте забарвлення чого-небудь. Ліс, повитий срібноперим димом, В синяві, у золоті, в іржі - Ніби осінь пензлем невидимим В небі розписала вітражі (Рильський, III, 1961, 323).
@ Біле золото - бавовна. Узбецька РСР - це республіка першокласної соціалістичної індустрії, сучасних машин, вугілля і нафти, газу й кольорових металів. Це край білого золота - гордості і слави народної (Ком. Укр., 10, 1965, 56); На вагу золота див. вага; Чорне золото: а) нафта. Нафту справедливо називають чорним золотом. По-перше, це дуже цінне пальне, значно калорійніше за кам'яне вугілля. По-друге, вона є багатющою сировиною для хімічної промисловості (Наука.., 5, 1964, 5); б) кам'яне вугілля. Візьму своє покинуте кайло і піду.. чорне золото рубати (Сос., І, 1957, 58).
2. збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін. [Женя:] Мама продасть брильянти і золото і те все розділить меж [між] нами (Кроп., II, 1958, 456); - Золото закопане під підлогою в канцелярії, біля печі... Там є дорогоцінне каміння, персні, годинники. Все беріть! (Петльов., Хотинці, 1949, 174); - Наш панич вже має собі панну. Там така кучерява, а ходить уся в золоті (Н.-Лев., II, 1956, 77); // Спеціальна золотистого кольору фарба, яка застосовується в поліграфії. Під фотографіями стояла і дата - золотом витиснений 1901 рік (Сенч., На Бат. горі, 1960, 8); Тиснена золотом грамота; // Позолочені шовкові нитки для гаптування, ткання і т. ін. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (Коцюб., II, 1955, 124); В залі гасне світло. Завіса блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють прожектори з бокових лож і рампа (Ю. Янов., II, 1958, 19).
@ Всі (і) кози в золоті див. коза.
3. збірн. Золоті монети, гроші і т. ін. Чужими руками добре вогонь загортать, а своїми золото брать (Номис, 1864, № 9665); Тільки б дав нам біг щасливо Повернутися додому,- Срібла-золота насиплю Я співцеві дорогому!.. (Л. Укр., І, 1951, 379); - Мільйонери за золото звикли купувати цілі уряди й держави (Кучер, Чорноморці, 1956, 307); До революції Росія щороку виплачувала закордонним фірмам за ефірні масла близько 6 мільйонів карбованців у золоті (Наука.., 7, 1955, 29); // перен. Про велике багатство, розкоші. Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: - Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе: дай іншим! (Вовчок, І, 1955, 358).
@ Закупатися в золоті див. закупатися2.
4. перен., розм. Про щось дуже цінне, гарне або про кого-небудь, вартого, гідного поваги. - Тут ліс, пане,- золото! І на цілому світі такого дубка кат має (Мирний, IV, 1955, 157); Слово срібло, а мовчанка золото. Це саме золото не раз виручало Давида (Добр., Тече річка.., 1961, 153); - Ти, хлопче, не чув про мого сина? Е, там який парубійко! Не син, а золото (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 21); // Ласкаве звертання до кого-небудь. Через річеньку, через болото, Подай рученьку, моє золото! (Укр.. лір. пісні, 1958, 138); - Тетяно, золото! Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (Вас., II, 1959, 83); // ірон. Пані умисне її перед столовниками соромить: - От дівка, от золото, от ледащиця! (Вовчок, І, 1955, 267).
ЗОЛОТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову золотий у 1 знач., напр.: золотозубий, золотобарвний, золотобокий, золотоголовий, золотолистий, золотоокий, золотоперий; слову золото у 1 знач., напр.: золотодобувальник, золотодайний, золотокутий, золотоприймальний.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | золото | |
Родовий | золота | |
Давальний | золоту | |
Знахідний | золото | |
Орудний | золотом | |
Місцевий | на/у золоті | |
Кличний | золото |