зрадливість
ЗРАДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. зрадливий. - В потоках заздрості, презирства і злоби, Знеможений зрадливістю людською, Я від ударів злих невірної судьби Звик одбиватись одною рукою (Перв., І, 1958, 229); Не мала дівка ні охоти, ні снаги, ні розуму думати про нещирість, зрадливість; слухала вона соловейка вкупі з Олексієм до самої зорі (Л. Янов., І, 1959, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зрадливість | зрадливості |
Родовий | зрадливості, зрадливости | зрадливостей |
Давальний | зрадливості | зрадливостям |
Знахідний | зрадливість | зрадливості |
Орудний | зрадливістю | зрадливостями |
Місцевий | на/у зрадливості | на/у зрадливостях |
Кличний | зрадливосте | зрадливості |