зрозумілість
ЗРОЗУМІЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. зрозумілий 1. Мистецтво твориться для народу, який ставить до нього свої вимоги. Найперша - вимога дохідливості, зрозумілості (Рад. літ-во, 4, 1966, 16); Питання про зрозумілість того чи іншого поета - це питання про труднощі входження в той світ прекрасного, що його поет створює (Наука.., 8, 1963, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зрозумілість | зрозумілості |
Родовий | зрозумілості, зрозумілости | зрозумілостей |
Давальний | зрозумілості | зрозумілостям |
Знахідний | зрозумілість | зрозумілості |
Орудний | зрозумілістю | зрозумілостями |
Місцевий | на/у зрозумілості | на/у зрозумілостях |
Кличний | зрозумілосте | зрозумілості |