зчитувальний
ЗЧИТУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для зчитування, який здійснює зчитування. Зчитувальний пристрій.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зчитувальний | зчитувальна | зчитувальне | зчитувальні |
Родовий | зчитувального | зчитувальної | зчитувального | зчитувальних |
Давальний | зчитувальному | зчитувальній | зчитувальному | зчитувальним |
Знахідний | зчитувальний, зчитувального | зчитувальну | зчитувальне | зчитувальні, зчитувальних |
Орудний | зчитувальним | зчитувальною | зчитувальним | зчитувальними |
Місцевий | на/у зчитувальному, зчитувальнім | на/у зчитувальній | на/у зчитувальному, зчитувальнім | на/у зчитувальних |