калічка
КАЛІЧКА, и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до каліка 1, 2. Діти її покидали, одно тільки невеличке з нею живе, да й то калічка (Барв., Опов.., 1902, 7); Поліз на в'яза, дістав з гнізда уперте лелеченя. Коли зніс.. на землю, ми побачили: та воно ж калічка. Одне крильце в нього чомусь зовсім засохло, зовсім безсиле (Збан., Мор. чайка, 1959, 250).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калічка | калічки |
Родовий | калічки | калічок |
Давальний | калічці | калічкам |
Знахідний | калічку | калічок |
Орудний | калічкою | калічками |
Місцевий | на/у калічці | на/у калічках |
Кличний | калічко | калічки |