карбувальник
КАРБУВАЛЬНИК, а, ч. Майстер, що карбує, виготовляє карбовані речі. У 1935 році тут [у Вишгороді] було розкопано майстерню карбувальника, в якій відкрито листи міді та інструменти (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 421); Бригада карбувальників по мармуру працює над меморіальними дошками (Веч. Київ, 16.Х 1957, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карбувальник | карбувальники |
Родовий | карбувальника | карбувальників |
Давальний | карбувальникові, карбувальнику | карбувальникам |
Знахідний | карбувальника | карбувальників |
Орудний | карбувальником | карбувальниками |
Місцевий | на/у карбувальнику, карбувальникові | на/у карбувальниках |
Кличний | карбувальнику | карбувальники |