картатися
КАРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Докоряти собі; каратися, мучитися. О, тоді не картайся, що сміло береш, без вагання, палкими руками небезпечний той дар (Л. Укр., І, 1951, 224); «Краще б таки було піти за гуртом...» ледве не вголос картався [Юхим] думкою, приховуючись між вербами та калиновими кущами (Ле, Ю. Кудря, 1956, 8).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | картаюся | картаємося |
2 особа | картаєшся | картаєтеся |
3 особа | картається | картаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | картатимуся | картатимемося |
2 особа | картатимешся | картатиметеся |
3 особа | картатиметься | картатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | картався | карталися |
Жіночий рід | карталася | |
Середній рід | карталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | картаймося | |
2 особа | картайся | картайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | картаючись | |
Минулий час | картавшись |