картинний
КАРТИННИЙ, а, е. 1. Прикм. до картина 1. Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського (Довж., III, 1960, 85); Картинна виставка.
2. перен. Дуже гарний, мальовничий, вартий зображення на картині (у 1 знач.). А як було сяде чи стане, згорнувши руки і спокійно дивлячись, його постава була така картинна, хоч малюй на полотні (Н.-Лев., І, 1956, 341); Нічого картинного в постаті Ярослава не було. Припорошена сірим пилом ушанка, з-під якої виглядає розпатланий чуб (Вол., Місячне срібло, 1961, 193).
3. перен. Навмисно підкреслений, виразний, наочний. Картинна поза.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | картинний | картинна | картинне | картинні |
Родовий | картинного | картинної | картинного | картинних |
Давальний | картинному | картинній | картинному | картинним |
Знахідний | картинний, картинного | картинну | картинне | картинні, картинних |
Орудний | картинним | картинною | картинним | картинними |
Місцевий | на/у картинному, картиннім | на/у картинній | на/у картинному, картиннім | на/у картинних |