кленок
КЛЕНОК, нка, ч. 1. Зменш. до клен. Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали.. здоровенними, ..пишними велетнями (Мирний, IV, 1955, 16); Круто повернувши на розі біля скверу, машина зачепила молоде деревце.. Це був кленок (Жур., Вечір.., 1958, 395).
2. рідко. Те саме, що клен. От доріжка вийшла з-під скелі на маленьку долину, вкриту акаціями та густими старими кленками (Н.-Лев., II, 1956, 136); Кактуси різні... Алое в грунті росте... Кленок японський (Вишня, І, 1956, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кленок | кленки |
Родовий | кленка | кленків |
Давальний | кленкові, кленку | кленкам |
Знахідний | кленок | кленки |
Орудний | кленком | кленками |
Місцевий | на/у кленку | на/у кленках |
Кличний | кленку | кленки |