клинопис
КЛИНОПИС, у, ч. Тип фоноідеографічного письма стародавніх народів Близького Сходу, клиноподібні знаки якого наносили на глину або камінь. Спочатку урарти зображали слова малюнками. Потім вони перейняли в ассірійців клинопис (Іст. СРСР, І, 1957, 14); // Текст, написаний таким письмом. Існує думка, що згадувана в ассірійському клинопису країна Гамірра знаходилась у східній частині Каппадокії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 112).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клинопис | клинописи |
Родовий | клинопису | клинописів |
Давальний | клинописові, клинопису | клинописам |
Знахідний | клинопис | клинописи |
Орудний | клинописом | клинописами |
Місцевий | на/у клинописі | на/у клинописах |
Кличний | клинописе | клинописи |