клізма
КЛІЗМА, и, ж. 1. Введення рідини в порожнину прямої кишки з лікувальною або діагностичною метою. При тетанії роблять клізму з 2% розчину хлоралгідрату (Хвор. дит. віку, 1955, 133); [Лісова:] Він [лікар] прийшов, дав якихось крапель, поставив дівчинці клізму, ще щось, і тепер як рукою зняло! (Коч., II, 1956, 501).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клізма | клізми |
Родовий | клізми | клізм |
Давальний | клізмі | клізмам |
Знахідний | клізму | клізми |
Орудний | клізмою | клізмами |
Місцевий | на/у клізмі | на/у клізмах |
Кличний | клізмо | клізми |