клінічний
КЛІНІЧНИЙ, а, е. Прикм. до клініка; Клінічна лабораторія; // Власт. клініці. Клінічні умови; // Який проходить, відбувається, здійснюється в клініці. Стражеско такої думки, що серце у мене значно поправилось, що на мене тепер погано впливає одноманітність клінічного життя, брак повітря і вражінь (Коцюб., III, 1956, 455); Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки й жовчного міхура (Зерн. боб. культ., 1956, 121).
^ Клінічна смерть - цілковите припинення життєвих функцій організму, що справляє враження смерті. Коли боротьба за життя здавалася вже виграною, пальці хірурга раптом перестали відчувати поштовхи серця. Воно зупинилося. Настала так звана клінічна смерть (Рад. Укр., З .VI 1959, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | клінічний | клінічна | клінічне | клінічні |
Родовий | клінічного | клінічної | клінічного | клінічних |
Давальний | клінічному | клінічній | клінічному | клінічним |
Знахідний | клінічний, клінічного | клінічну | клінічне | клінічні, клінічних |
Орудний | клінічним | клінічною | клінічним | клінічними |
Місцевий | на/у клінічному, клінічнім | на/у клінічній | на/у клінічному, клінічнім | на/у клінічних |