князівський
КНЯЗІВСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до князь 1, 2. Князівський рід; Князівський герб; // Належний князеві. - Трудно вам буде доступиться в князівський палац, - обізвався заєць (Н.-Лев., III, 1956, 293); В долині розкидані хутори й далеко-далеко, як у тумані, мріє князівський цукровий завод (Головко, II, 1957, 212).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | князівський | князівська | князівське | князівські |
Родовий | князівського | князівської | князівського | князівських |
Давальний | князівському | князівській | князівському | князівським |
Знахідний | князівський, князівського | князівську | князівське | князівські, князівських |
Орудний | князівським | князівською | князівським | князівськими |
Місцевий | на/у князівському, князівськім | на/у князівській | на/у князівському, князівськім | на/у князівських |