конвертованість
КОНВЕРТОВАНІСТЬ, -ності, ж. Дія за знач. конвертований. // Можливість обміну національної валюти на валюту інших країн і однієї іноземної валюти на іншу за діючим курсом; припускає можливість оплати іноземних товарів і послуг національною валютою. // Оборотність акцій і облігацій, можливість обміну одного їх виду на іншій на ринку цінних паперів. // Обмін банківських білетів на золото, тобто можливість обміняти їх на золото відповідно до золотого стандарту. <> Внутрішня конвертованість: можливість купівлі та продажу іноземної валюти в обмін на національну та навпаки – всередині країни. Зовнішня конвертованість – можливість використання національної валюти у міжнародних розрахунках. Конвертованість валюти – здатність певної валюти до вільного обміну на валюту інших країн або міжнародно визнані платіжні засоби; у світовій практиці розрізняють повну й часткову, зовнішню і внутрішню конвертованість валют. Повна конвертованість валюти – означає вільний обмін національної на іноземну валюту для всіх категорій власників і при всіх операціях без жодних обмежень; за режиму повної конвертованості всі резиденти і нерезиденти, що володіють певною сумою грошей даної країни, мають можливість без перешкод здійснювати валютні операції за всіма статтями платіжного балансу. Часткова (поточна) конвертованість – означає, що на деякі валютні операції окремі категорії власників режим конвертованості не поширюється, тобто вводяться певні обмеження; за поточної конвертованості обмін національної валюти на іноземну дозволяється (на вимогу МВФ) лише для поточних міжнародних операцій; до таких операцій належать платежі за результатами зовнішньої торгівлі, платежі з погашення позик і процентів, виплата прибутків та дивідендів з інвестицій, грошові перекази некомерційного характеру тощо; поточна конвертованість передбачає лібералізацію зовнішньої торгівлі. Внутрішня (резидентська) конвертованість валюти – часткова конвертованість валюти, при якій правом обміну національної валюти на іноземну користуються лише резиденти даної країни, а для нерезидентів зберігається режим неконвертованості; запровадження внутрішньої конвертованості вимагає від країни більших зусиль, зокрема нагромадження валютних резервів, зближення структури цін на внутрішньому і світовому ринку, реального курсу валюти та інших компонентів валютного ринку, тому після її запровадження створюються необхідні передумови для переходу до повної конвертованості. Зовнішня конвертованість валюти – часткова конвертованість валюти, при якій повна свобода обміну зароблених у країні грошей належить лише іноземним особам (нерезидентам); їм надається можливість нагромадження на рахунках національної валюти, переказ її за кордон чи конверсії в іншу валюту; зовнішня конвертованість є більш доступною, оскільки вона зумовлює приплив у країну іноземної валюти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конвертованість | конвертованості |
Родовий | конвертованості, конвертованости | конвертованостей |
Давальний | конвертованості | конвертованостям |
Знахідний | конвертованість | конвертованості |
Орудний | конвертованістю | конвертованостями |
Місцевий | на/у конвертованості | на/у конвертованостях |
Кличний | конвертованосте | конвертованості |