копистка
КОПИСТКА, и, ж. Дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь. Хапаючись, так повернула [Мелашка] кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась (Н.-Лев., II, 1956, 324); Розчин старанно перемішують дерев'яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | копистка | копистки |
Родовий | копистки | кописток |
Давальний | копистці | кописткам |
Знахідний | копистку | копистки |
Орудний | кописткою | копистками |
Місцевий | на/у копистці | на/у копистках |
Кличний | копистко | копистки |