кормило
КОРМИЛО, а, с., заст., поет. 1. Весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, човном. І попливе човен З широкими вітрилами І з добрим кормилом (Шевч., І, 1963, 261).
2. перен. Влада, керівництво. Росла й зросла народна сила. Народний випростався стан. Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (Рильський, III, 1961, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кормило | кормила |
Родовий | кормила | кормил |
Давальний | кормилу | кормилам |
Знахідний | кормило | кормила |
Орудний | кормилом | кормилами |
Місцевий | на/у кормилі | на/у кормилах |
Кличний | кормило | кормила |
годувати
ГОДУВАТИ, ую, уєш, недок ., перех. 1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Коцюб., III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала (Гонч., Вибр., 1959, 57); * Образно. Сава не шкодуючи годував паровоз дровами (Донч., І, 1956,495); // Давати корм тваринам, птахам і т. ін. - Чим же ти свого коня будеш годувати? - спитав дід. - Сіном, вівсом (Мирний, І, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соц. твар., 1, 1956, 24); // Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Кучер, Чорноморці, 1956, 156).
2. Утримувати кого-небудь. - Посватав!.. - шипіла вона з кривим усміхом. - Буде годувати чужі діти и жінку-нетіпаху... (Коцюб., 1, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Мур., Піонер. слово, 1951, 7).
3. перен. Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба... (Коцюб., 1, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Стельмах, Хліб... 1959, 9).
@ Годувати воші (нужу) - жити, перебувати у важких умовах, у злиднях. - Жило б старе луб'я, коли.. не голодне й не холодне. Так ні! Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Мирний, II, 1954, 285); - Йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Янов., V, 1959, 159); Годувати раків - про утопленого. - Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує, - обізвалась Соломія. - Як не годує раків дунайських, - кинув Остап (Коцюб., 1, 1955, 352); Хлібом (медом) не годуй - про пристрасть до чого-небудь. Його хлібом не годуй, а пусти на футбол, то одразу про все на світі й забуде (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 80).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | годую | годуємо |
2 особа | годуєш | годуєте |
3 особа | годує | годують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | годуватиму | годуватимемо |
2 особа | годуватимеш | годуватимете |
3 особа | годуватиме | годуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | годував | годували |
Жіночий рід | годувала | |
Середній рід | годувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | годуймо | |
2 особа | годуй | годуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | годуючи | |
Минулий час | годувавши |