крихта
КРИХТА, и, ж. 1. Дрібненька частинка, шматочок, грудочка чого-небудь (переважно хліба). Отак вона научала, Болящих лічила. А з убогим остатньою Крихтою ділилась (Шевч., І, 1951, 373); Баба мала за пазухою півхліба.. і крихту солі (Фр., IV, 1950, 30); Біліє розсипане вапно, крихти цементу... (Гончар, Тронка, 1963, 238).
@ Крихти в роті не було; І крихти в рот не брав (не брала і т. ін. ) - зовсім нічого не їв (не їла тощо). Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті. не було, Артем зразу ж пішов з дому (Головко, II, 1957, 526); - Може, гарячого чогось з'їси.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (Руд., Остання шабля, 1959, 388).
2. перен. Про дуже незначну, мізерну кількість чого-небудь. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців (Вовчок, І, 1955, 141); Скрізь блукають голі-босі, Крихти лану ждуть і досі (Граб., І, 1959, 266); Повірте, що я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю. Янов., II, 1958, 14).
3. у знач. присл. крихту, розм. Дуже мало; трохи. - Допоможи він [батько] мені крихту, каплю... і я б тепер багач на всю губу був (Мирний, І, 1954, 197).
@ До [останньої] крихти - цілком, до кінця, зовсім; геть усе (усі).- І все до крихти розказала [княжна]... Мені і Ксенії сестрі (Шевч., II, 1963, 36); Тепер тільки розумний та хитрий здолає жити, а дурні мусять геть до крихти вигинути... (Коцюб., І, 1955, 112); - Хорошого, Свириде, рибалку маєш,- відриває [Руденко] очі друга від землі.- Чесний до останньої крихти, а твердий, мов камінь (Стельмах, II, 1962, 214); Не зосталося (не зостанеться) й крихти чого - зовсім нічого не залишилося (не залишиться). - Сьогодні,- попередила Текля Юру,- доведеться, мабуть, збігати на базар двічі, бо з'їли чисто все, що було вдома, і на кухні не зосталося й крихти (Смолич, II, 1958, 39); Ні (ані, і) крихти; Ні (і) на крихту - анітрохи, ніскільки, аж ніяк. Гомер зробився незрівнянним майстром грецької мови, не вмівши ані крихти граматики (Фр., XVI, 1955, 246); Всі сердито загукали, та не збентежився ні крихти хлопець (Л. Укр., І, 1951, 293); В його чесності та порядності вона ні на крихту не сумнівалася (Тют., Вир, 1964, 108).
4. перен., пестл., рідко. Те саме, що крихітка 2. Спи, моя крихто, рости крилата, Дітки вже сплять малі (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 147).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крихта | крихти |
Родовий | крихти | крихт, крихіт |
Давальний | крихті | крихтам |
Знахідний | крихту | крихти |
Орудний | крихтою | крихтами |
Місцевий | на/у крихті | на/у крихтах |
Кличний | крихто | крихти |