крій
КРІЙ, крою, ч. 1. Дія за знач. кроїти. Жінка в нужді й недостатку утримувалася то шиттям, то даванням лекцій крою (Фр., VI, 1951, 237); Панна Сатурніна дала їй свої сукні на крій, і - закипіла робота (Тулуб, Людолови, І, 1957, 269).
2. Модель, форма одягу або взуття; фасон. Який крій, такий стрій (Гал.-руські.. приповідки, І, 1901- 1905, 312); На меншій [дівчинці] убрання.. трохи коротке.. і якогось дитячого крою (Л. Укр., III, 1952, 499); На його лакованих, пошитих по німецькому крою чоботях ворушилися.. сонячні зайчики (Стельмах, Хліб.., 1959, 224); * Образно. Боцман Смола - людина зовсім іншого крою (Ткач, Жди.., 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крій | крої |
Родовий | крою | кроїв |
Давальний | кроєві, крою | кроям |
Знахідний | крій | крої |
Орудний | кроєм | кроями |
Місцевий | на/у крої | на/у кроях |
Кличний | крою | крої |
кроїти
КРОЇТИ, крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107); Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287); // Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крою | кроїмо |
2 особа | кроїш | кроїте |
3 особа | кроїть | кроять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кроїтиму | кроїтимемо |
2 особа | кроїтимеш | кроїтимете |
3 особа | кроїтиме | кроїтимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кроїв | кроїли |
Жіночий рід | кроїла | |
Середній рід | кроїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріймо | |
2 особа | крій | крійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кроячи | |
Минулий час | кроївши |