куделиця
КУДЕЛИЦЯ, і, ж. Те саме, що кужіль. Як погнала бабусенька куріпочку пасти. Сама сіла під тиночком куделицю прясти (Україна.., І, 1960, 342); Біля стовпа, що підпирає стелю, прив'язана куделиця (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 43); * Образно. Осідаючи.., затягав [присмерк] сивою куделицею темні водянисті марева дібров та лісів (Стельмах, І, 1962, 418).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куделиця | куделиці |
Родовий | куделиці | куделиць |
Давальний | куделиці | куделицям |
Знахідний | куделицю | куделиці |
Орудний | куделицею | куделицями |
Місцевий | на/у куделиці | на/у куделицях |
Кличний | куделице | куделиці |