культивований
КУЛЬТИВОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до культивувати 2.
2. у знач. прикм. Штучно розведений, вирощений. Походження первісного землеробства у східній Європі .. ще не з'ясоване. Поки що невідомі найперші види культивованих рослин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | культивований | культивована | культивоване | культивовані |
Родовий | культивованого | культивованої | культивованого | культивованих |
Давальний | культивованому | культивованій | культивованому | культивованим |
Знахідний | культивований, культивованого | культивовану | культивоване | культивовані, культивованих |
Орудний | культивованим | культивованою | культивованим | культивованими |
Місцевий | на/у культивованому, культивованім | на/у культивованій | на/у культивованому, культивованім | на/у культивованих |