курятник
КУРЯТНИК, а, ч. Приміщення для курей. Там в стіні діра пробита. Нею часто Лис Микита Ніччю в курятник гостив (Фр., XII, 1953, 24); Стають дядьки звечора з гирлигами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться, пробираючись до кошари чи до курятника (Гончар, II, 1959, 20); * Образно. - А хто мені там плаче?! - крикнув Бульба. - Вже. Вже закудкудакали! Чортів курятник! - сердився Тарас, шугаючи.. мимо жіночої челяді (Довж., І, 1958, 221).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курятник | курятники |
Родовий | курятника | курятників |
Давальний | курятникові, курятнику | курятникам |
Знахідний | курятник | курятники |
Орудний | курятником | курятниками |
Місцевий | на/у курятнику | на/у курятниках |
Кличний | курятнику | курятники |