латаття
ЛАТАТТЯ, я, с. Водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті (Л. Укр., III, 1952, 196); Посередині [затоки].. зеленіло, ніби полив'яні тарілки, латаття з білими і жовтими квітками (Коп., Сон. ранок, 1951, 169); * Образно. Над гострими голками тополь, над широким лататтям кленів висне чудесна передвечірня сутінь (Собко, Любов, 1935, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | латаття | |
Родовий | латаття | |
Давальний | лататтю | |
Знахідний | латаття | |
Орудний | лататтям | |
Місцевий | на/у лататті | |
Кличний | латаття |