лахмани
ЛАХМАНИ, лахманів, мн. (одн. лахман, лахмана, ч. ), розм. Те саме, що лахміття 1, 2. Обік костьола бернардинів стояли якісь дві скулені старенькі жінки в лахманах (Фр., VI, 1951, 250); Там [у хаті] був нелад; перекинуті ослони лежали догори ногами, лахмани валялись долі (Коцюб., І, 1955, 380); * Образно. Йому лишалося одке: підставляти, плечі й груди під падаючий теплий дощ, намилюватися, стежити, як з рук, з тулуба сповзають пухнасті лахмани білої піни (Загреб., Європа 45, 1959, 381).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лахмани | |
Родовий | лахманів | |
Давальний | лахманам | |
Знахідний | лахмани | |
Орудний | лахманами | |
Місцевий | на/у лахманах | |
Кличний | лахмани |