легалізація
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ, ї, ж. 1. Перехід на легальне становище. Вимоги страйку були такі: звільнення політичних в'язнів з тюрем, легалізація Ради робітничих депутатів, свобода слова і зібрань (Смолич. V, 1959, 113).
2. Надання законної сили; узаконення. [Рахміль:] То документ без підпису, без легалізації- так собі, писарева мазанина (Фр., IX, 1952, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | легалізація | легалізації |
Родовий | легалізації | легалізацій |
Давальний | легалізації | легалізаціям |
Знахідний | легалізацію | легалізації |
Орудний | легалізацією | легалізаціями |
Місцевий | на/у легалізації | на/у легалізаціях |
Кличний | легалізаціє | легалізації |