легшати
ЛЕГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (Догв., Давні рани, 1961, 42); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Згадав я вас,- і якось тихо На серці хорому стає. Потроху легша давнє лихо. Чи тільки злегшання вдає (Граб., І, 1959, 100).
2. кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Тут вже й знахурка поспіла. І що то, чого не робить, чого не діє: і підкурює, і шепче, і вмива, і злизує - нічого не легша! (Кв.-Осн., II, 1956, 472); Мені легшає в неволі, Як я їх [вірші] складаю. З-за Дніпра мов далекого Слова прилітають І стеляться на папері (Шевч., II, 1953, 112).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | легшаю | легшаємо |
2 особа | легшаєш | легшаєте |
3 особа | легшає | легшають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | легшатиму | легшатимемо |
2 особа | легшатимеш | легшатимете |
3 особа | легшатиме | легшатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | легшав | легшали |
Жіночий рід | легшала | |
Середній рід | легшало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | легшаймо | |
2 особа | легшай | легшайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | легшаючи | |
Минулий час | легшавши |