легітимістка
ЛЕГІТИМІСТКА, и, ж. Жін. до легітиміст.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | легітимістка | легітимістки |
Родовий | легітимістки | легітимісток |
Давальний | легітимістці | легітимісткам |
Знахідний | легітимістку | легітимісток |
Орудний | легітимісткою | легітимістками |
Місцевий | на/у легітимістці | на/у легітимістках |
Кличний | легітимістко | легітимістки |