лейбл
ЛЕЙБЛ, -а, ч. Фірмовий знак, який встановлюється на продукції, що випускається; якщо фірма має однойменний товарний знак, то лейбл збігається з його символом або логономом. ** Лейбл звукозапису – бренд, створений компаніями, що займаються виробництвом, поширенням і просуванням аудіо- та іноді відеозаписів (головним чином музичні відеокліпи і відеозаписи концертів) на носіях різних відповідних форматів, серед яких вінілові платівки, компакт-касети, компакт-диски, міні-диски, SACD, DVD та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лейбл | лейбли |
Родовий | лейбла | лейблів |
Давальний | лейблові, лейблу | лейблам |
Знахідний | лейбл | лейбли |
Орудний | лейблом | лейблами |
Місцевий | на/у лейблі | на/у лейблах |
Кличний | лейбле | лейбли |