лелія
ЛЕЛІЯ, ї, ж., заст., поет. Лілія. Скрізь по світлицях простяглася довга стежка дорогого килима, закиданого оберемками лелій, фіялок, рож (Н.-Лев., І, 1956, 164); - Мамо, а яка найстарша ельфа? - Вона, Павлусю, зветься Лелія, бо живе у самій найкращій лелії (Л. Укр., III, 1952, 487); Хвиля лелію леліє, мов промовляє: "Рости" (Сос., II, 1958, 130); * У порівн. Демократія радянська розцвілась лелією, і для бідних всього світу стали ми надією! (Тич., І, 1957, 211).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лелія | лелії |
Родовий | лелії | лелій |
Давальний | лелії | леліям |
Знахідний | лелію | лелії |
Орудний | лелією | леліями |
Місцевий | на/у лелії | на/у леліях |
Кличний | леліє | лелії |