лемішний
ЛЕМІШНИЙ, а, е. Оснащений лемешем. Промисловість випускає достатню кількість дискових і лемішних лущильників (Колг. Укр., 4, 1961, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лемішний | лемішна | лемішне | лемішні |
Родовий | лемішного | лемішної | лемішного | лемішних |
Давальний | лемішному | лемішній | лемішному | лемішним |
Знахідний | лемішний, лемішного | лемішну | лемішне | лемішні, лемішних |
Орудний | лемішним | лемішною | лемішним | лемішними |
Місцевий | на/у лемішному, лемішнім | на/у лемішній | на/у лемішному, лемішнім | на/у лемішних |