ленінець
ЛЕНІНЕЦЬ, нця, ч. Послідовник ленінізму, людина, віддана справі Леніна, справі Комуністичної партії. В тяжких умовах реакції тільки ленінці зберегли вірність марксизмові (Рад. Укр., 19.І 1954, 3); На наших знаменах був .. клич: "Ми ленінці завжди й однині!" (Сос., І. 1957, 144).
^Юний ленінець - член піонерської організації ім. В. І. Леніна; піонер. Конференція доручає ЦК посилити по всіх організаційних ланках зв'язок з організаціями КСМУ та юних ленінців, залучаючи до цієї роботи витриманих партійців (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 226); На зльоті ми вогнище буйне палили.. В ту мить побратались, навік подружили - Ми ленінці юні, сім'я Ілліча (Бичко, Вогнище, 1959, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ленінець | ленінці |
Родовий | ленінця | ленінців |
Давальний | ленінцеві, ленінцю | ленінцям |
Знахідний | ленінця | ленінців |
Орудний | ленінцем | ленінцями |
Місцевий | на/у ленінці, ленінцеві | на/у ленінцях |
Кличний | ленінцю | ленінці |