летучий
ЛЕТУЧИЙ, а, е. 1. Який літає, летить, переміщається в повітрі. Все навколо проймав його [диму] гіркий, ядучий запах. І все навкруг було припорошене летучим гаром (Жур., Вечір.., 1958, 286).
2. перен. Який може швидко пересуватися, на ходу маневруючи. Передбачається.. впровадити летучий апарат на ряді прокатних станів, а це дасть можливість організувати нескінченне прокатування (Ком. Укр., 6, 1960, 32); // мед. Який раптово виникає то в одному, то в другому місці, швидко проходить в одному місці й з'являється в іншому (про хвороби). Летучий ревматизм.
3. перен. Який швидко минає; скороминущий (час, явище і т. ін.). Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить (Шевч., II, 1953, 266).
4. перен. Те саме, що летючий 3. Вночі, довідавшись про загибель товариша, вся нічна зміна депо, на летучому мітингу, тут же в цеху, одноголосно ухвалила: затаврувати ганьбою гайдамаків (Головко, II, 1957, 628).
5. спец . Те саме, що леткий. У дровах, бурому вугіллі, торфі є багато горючих летучих речовин (Таємн. вапна, 1957, 45). Вугілля західного Донбасу.. відзначається високим (до 42 процентів) виходом летучих продуктів (Наука... 12, 1958, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | летучий | летуча | летуче | летучі |
Родовий | летучого | летучої | летучого | летучих |
Давальний | летучому | летучій | летучому | летучим |
Знахідний | летучий, летучого | летучу | летуче | летучі, летучих |
Орудний | летучим | летучою | летучим | летучими |
Місцевий | на/у летучому, летучім | на/у летучій | на/у летучому, летучім | на/у летучих |