лицевий
ЛИЦЕВИЙ, а, е, ЛИЦЬОВИЙ, а е. 1. Прикм. до лице 1. Дивилась любовно очима на сина.. Потім вії злегенька затремтіли, і м'язи лицеві біля рота - в печаль (Головко, II, 1957, 20); У дітей в ранньому віці мозкова частина черепа більш розвинена, ніж лицева (Шк. гігієна, 1954, 71).
2. Який міститься, знаходиться спереду, зверху, зовні. Гостям показали справді унікальний витвір - перший глобус Місяця з усіма впадинами та рельєфами на його лицевій і тильній стороні (Вол., Місячне срібло, 1961, 352); Колорит гуцульських [керамічних] виробів: білий фон побілки займає близько половини всієї лицьової площі (Гуцульська кераміка, 1956, 46).
3. спец . Ілюстрований. Одним з найбільших історичних творів цього часу [XVI ст.] було Лицеве (тобто ілюстроване) літописне зведення (Іст. СРСР, І, 1957, 124).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лицевий | лицева | лицеве | лицеві |
Родовий | лицевого | лицевої | лицевого | лицевих |
Давальний | лицевому | лицевій | лицевому | лицевим |
Знахідний | лицевий, лицевого | лицеву | лицеве | лицеві, лицевих |
Орудний | лицевим | лицевою | лицевим | лицевими |
Місцевий | на/у лицевому, лицевім | на/у лицевій | на/у лицевому, лицевім | на/у лицевих |