лобок
ЛОБОК1, бка, ч. Зменш.-пестл. до лоб. Котик її [дочку лисиці] - цок та в лобок, та в мішок, та й знову став грать (Укр.. казки, 1951, 45); - Тебе і в лобок варто поцілувати, - і він приложився своїми гарячими устами до її білого чола (Мирний, III, 1954, 251).
ЛОБОК2, бка, ч., анат. Підвищення, горбик на місці зрощення передніх кісток таза.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лобок | лобки |
Родовий | лобка | лобків |
Давальний | лобкові, лобку | лобкам |
Знахідний | лобок | лобки |
Орудний | лобком | лобками |
Місцевий | на/у лобку | на/у лобках |
Кличний | лобку | лобки |