локалізований
ЛОКАЛІЗОВАНИЙ, а, е. Діепр. пас. мин. ч. до локалізувати і локалізуватися. З локалізованої раніше у трьох стилях.. українська літературна мова перетворилася у мову функціонально багатогранну (Мовозн., XVIII, 1963, 10); // у знач. прикм. Причини сновидінь.. зв'язані з появою локалізованих вогнищ збудження в корі великих півкуль (Метод. викл. анат.., 1955, 213).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | локалізований | локалізована | локалізоване | локалізовані |
Родовий | локалізованого | локалізованої | локалізованого | локалізованих |
Давальний | локалізованому | локалізованій | локалізованому | локалізованим |
Знахідний | локалізований, локалізованого | локалізовану | локалізоване | локалізовані, локалізованих |
Орудний | локалізованим | локалізованою | локалізованим | локалізованими |
Місцевий | на/у локалізованому, локалізованім | на/у локалізованій | на/у локалізованому, локалізованім | на/у локалізованих |