лоском
лоск
ЛОСК1, у, ч. 1. рідко. Блиск гладенької поверхні.
2. перен . Бездоганний зовнішній вигляд. За лоском цієї чемності обоє вони ще більше відчули, що вузол неприязні між ними зашморгується все тугіше (Баш, Надія, 1960, 233); В цих [XVII століття] школах і університетах шляхта здобувала не стільки знання, скільки зовнішній лоск (Іст. УРСР, І, 1953, 208).
ЛОСК2, у, ч., діал . 1. Безладдя.
@ У лоск лягти - вилягти. У лоск лягла пшениця (Сл. Гр.).
2. у знач. присл. лоском. Безладно. З річки лоском вдаль несеться Праників удар (Фр., XIII, 1954, 181).
@ Кинути (покинути) лоском - залишити у безладді. Як приїхали [Люборацькі] звідкільсь та коні випрягли, то так лоском і покинули все - так і лежало (Свидн., Люборацькі, 1955, 3); Олександра кинула все лоском у хаті й побігла на буряки (Коцюб., І, 1955, 63); Лоском лежати - бути неприбраним, неупораним. [Степан:] У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (Кроп., V, 1959, 138); Лоском лягати - зовсім лягати; падати. Крик реготу знявся кругом неї і розкотився по всіх хатах. Люди - лоском лягають, аж за животи беруться (Мирний, III, 1954, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лоск | лоски |
Родовий | лоску | лосків |
Давальний | лоскові, лоску | лоскам |
Знахідний | лоск | лоски |
Орудний | лоском | лосками |
Місцевий | на/у лоску | на/у лосках |
Кличний | лоску | лоски |