лунко
ЛУНКО. Присл. до лункий. Далеко й лунко оддавався голос солов'я (Вас., І, 1959, 320); Відгомін його хрипкого голосу лунко відбивається в горах (Ільч., Вибр., 1948, 31); // перен . Те саме, що претензійно. Тут йому сподобалось, річка звалася так лунко - Саксагань (Ю. Янов., Мир, 1956, 138); // у знач. присудк. сл. Про стан, при якому добре все чути. На хуторі тихо та лунко (Вас., І, 1959, 132); Так лунко-лунко навкруги, за цілі кілометри чути, як десь проторохтить гарба із ферми в степ і як десь там уже перегукуються люди (Гончар, Тронка, 1963, 254).
лунка
ЛУНКА1, и, ж. Невелика заглибина в чому-небудь. Жолуді дуба доцільно висівати в лунки (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 245); Він зробив круг яблуньки гарну лунку, полив її з відра (Кучер, Трудна любов, 1960, 559); // розм. Заглиблення в щелепній кістці, де міститься корінь зуба; альвеола. Зуби [у лускатих плазунів] зростаються з краєм щелепи і ніколи не сидять у лунках (Визначник земноводних.., 1955, 86).
ЛУНКА2, и, ж. 1. Молюск роду черевоногих з напівкруглою черепашкою, що живе в прісних і солонуватих водах.
2. Метелик - шкідник лісів, з сріблясто-сірими крилами, у верхній частині яких є великі жовті плями. Є й інші небезпечні первинні шкідники лісів, наприклад, кільчастий шовкопряд, соснова совка, ..лунка срібляста (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лунка | лунки |
Родовий | лунки | лунок |
Давальний | лунці | лункам |
Знахідний | лунку | лунки, лунок |
Орудний | лункою | лунками |
Місцевий | на/у лунці | на/у лунках |
Кличний | лунко | лунки |