лучний
ЛУЧНИЙ1, а, е. 1. Прикм. до лука. Пекан любить глибокі вологі суглинкові, чорноземні і лучні грунти (Хлібороб Укр., 5, 1964, 29); Лучна рослинність України до Великої Жовтневої революції була вивчена дуже мало (Розв. науки в УРСР.., 1957, 330); За вмістом білка сочевична солома значно перевищує пшеничну, ..а за своєю поживністю наближається до лучного сіна (Зерн. боб. культ., 1956, 51); У більшості колгоспів не поліпшують лучних угідь головним чином через відсутність насіння трав (Колг. Укр., 8, 1956, 32); // На якому знаходяться луки, зайнятий луками. Правий берег [Волги] крутий, гірський, лівий - низовинний, лучний (Ек. геогр. СРСР, 1957, 178).
2. Признач. для робіт на лузі (див. луг1 1).
ЛУЧНИЙ2, а, е, розм. Який добре лучить або з якого добре лучити. - Далеко лучніший у мене є лук (Пера., З глибини, 1956, 344).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лучний | лучна | лучне | лучні |
Родовий | лучного | лучної | лучного | лучних |
Давальний | лучному | лучній | лучному | лучним |
Знахідний | лучний, лучного | лучну | лучне | лучні, лучних |
Орудний | лучним | лучною | лучним | лучними |
Місцевий | на/у лучному, лучнім | на/у лучній | на/у лучному, лучнім | на/у лучних |