людськість
ЛЮДСЬКІСТЬ, кості, ж. 1. Те саме, що людство. Людськість, як відомо, розвивається не по одному шаблону, іде різними дорогами (Фр., XVI, 1955, 383); Яке глибоке щастя - жить, Буть гідним імені людини, Народу й людськості служить! (Рильський, III, 1961, 166).
2. Те саме, що людяність. Під порфіром мовчазливих стін [Мавзолею] Такий промінний людськістю своєю Спочив безсмертний, вікопомний він (Бажан, Роки, 1957, 225); - Буду учениць своїх до думок глибоких привчать, - в тон Оленці думали й ми, - до людськості, правди (Гур., Новели, 1951, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | людськість | людськості |
Родовий | людськості, людськости | людськостей |
Давальний | людськості | людськостям |
Знахідний | людськість | людськості |
Орудний | людськістю | людськостями |
Місцевий | на/у людськості | на/у людськостях |
Кличний | людськосте | людськості |