люстро
ЛЮСТРО, а, с. , діал . Дзеркало. Побачивши себе у великому люстрі, хутко підвелась [Ніна] (Досв., Вибр., 1959, 231); Панночка сиділа перед люстром при світлі свічки і виймала з вух дорогі сережки (Довж., І, 1958, 223); * У порівн. Затока ясніє перед хлопцем, як довгасте блискуче люстро (Донч., II, 1956, 276).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | люстро | люстра |
Родовий | люстра | люстер |
Давальний | люстру | люстрам |
Знахідний | люстро | люстра |
Орудний | люстром | люстрами |
Місцевий | на/у люстрі | на/у люстрах |
Кличний | люстро | люстра |
люстра
ЛЮСТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло... Так і сяє все, так і сяє... (Вас., І, 1959, 107); Величезні люстри звисають звідти [з стелі] на ланцюгах просто над головами дядьків - розкішні, блискучі, мов із чистої річкової криги (Гончар, II, 1959, 176); * У порівн. Сонце - мов люстра, повішена в небі, - грало, підвісками блискало, геть кришталем вигравало... (Тич., І, 1957, 270).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | люстра | люстри |
Родовий | люстри | люстр |
Давальний | люстрі | люстрам |
Знахідний | люстру | люстри |
Орудний | люстрою | люстрами |
Місцевий | на/у люстрі | на/у люстрах |
Кличний | люстро | люстри |