лящати
ЛЯЩАТИ, щу, щиш, недок. 1. Видавати різкі, пронизливі звуки. На повороті їх силою інерції звалює в купу, падають одне на одного, вищать, лящать (Гончар, Тронка, 1963, 32); Явдошка аж лящить від сміху (Збан., Єдина, 1959, 364); // Співати, кричати тощо (про птахів та деяких інших живих істот). Пташки та соловейки в вербах аж лящать, неначе дружки на весіллі (Н.-Лев., IV, 1956, 191); Жаби лящали так завзято, що заглушали всякий згук в далекій околиці (Коцюб., І, 1955, 337); Навколо лящали солов'ї (Панч, Гомон. Україна, 1954, 315); // Видавати різкі, пронизливі звуки (про деякі предмети). Литаври лящать, аж відляски розходяться (Мирний, III, 1954, 263); Тут спритний Омелян хитромудро переплів січкарню і кират. Усе до очманіння в голові гуде, лящить, сердиться, виє, вихриться пилом (Стельмах, І, 1962, 111); // Відлунювати високі дзвінкі звуки. Піаніно було гарненьке, а висока зала мала чудовий резонанс, аж луна лящала по світлиці (Н.-Лев., III, 1956, 232); Гучна луна лящала в тонких, зеленавих шибках дрібно погратованих широких вікон (Смолич, І, 1947, 13); * Образно. Дзвоник ніби лящав та верещав, неначе малий опецьок, як зла мати часом стьобає його дубцем (Н.-Лев., IV, 1956, 251).
2. Звучати різко, пронизливо (про голос, сміх людини). Лящить-голосить тонкий та дзвінкий голос першої дружки у хаті молодої (Мирний, III, 1954, 202); Ось і пройшла робоча юрба. Десь уже на селі сухо й різко лящать голоси (Дн. Чайка, Тв., 1960, 87); В сутінках чиїхось воріт лящав збуджений жіночий сміх (Коз., Сальвія, 1959, 146); // перен . Бути сповненим різкими, пронизливими звуками. Весь сонячний майдан лящав дитячим дзвінким щебетанням (Гончар, III, 1959, 457).
@ Аж за (поза) вухами (ухами, ушами) лящить - їсти з великим апетитом або жадобою. [Явдоха]: Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (Кроп., II, 1958, 441); Все військо добре убирало, Аж поза ухами лящало, Один перед другим хватав (Котл., І, 1952, 167); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр.. казки, 1951, 36); [Аж] у вухах лящить - про сприйняття різких, пронизливих звуків. Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на потоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Кв.-Осн., II, 1956, 12); Хоробро кинувся [песик] вперед, вертівся перед вершником і заливався так, що у вухах лящало (Збан., Сеспель, 1961, 305).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лящу | лящимо |
2 особа | лящиш | лящите |
3 особа | лящить | лящать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лящатиму | лящатимемо |
2 особа | лящатимеш | лящатимете |
3 особа | лящатиме | лящатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лящав | лящали |
Жіночий рід | лящала | |
Середній рід | лящало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лящьмо | |
2 особа | лящь | лящьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лящячи | |
Минулий час | лящавши |