лінощі
ЛІНОЩІ, ів, мн . Відсутність бажання працювати, робити що-небудь; неробство. - Ні, робота мені не страшна! Не звикла я до лінощів (Н.-Лев., І, 1956, 149); Лінощі як схильність до бездіяльності, неробства є наслідком виховання і самовиховання (Хлібороб Укр., 8, 1965, 39); // Стан розслаблення; млявість, сонливість. - Мені не хотілося навіть думати - чудні лінощі розлилися по цілій моїй істоті (Смолич, День.., 1960, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лінощі | |
Родовий | лінощів | |
Давальний | лінощам | |
Знахідний | лінощі | |
Орудний | лінощами | |
Місцевий | на/у лінощах | |
Кличний | лінощі |