літом
ЛІТОМ, присл . У літній час; влітку. З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Шевч., II, 1953, 164); Хочу себе потішити, що літом буде нам краще (Коцюб., III, 1956, 393); Літом пересихає [річка] так, що в деяких місцях її перебродять кури (Тют., Вир, 1964, 5).
Літом і зимою - цілий рік, увесь час. Колись там весело було. Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива... (Шевч., II, 1953, 9).
літ
ЛІТ1, льоту і рідше лету, ч. 1. Те саме, що летіння. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Тют., Вир, 1960, 139); Снаряди падали то тут, то там, скорочуючи літ (Кач., Вибр., 1953, 311); Рання, рясна сивина, Тихим туманом розвійся. Лету в минуле не бійся, Пісне юнацька, ясна (Воронько, Тепло.., 1959, 45); // Те саме, що літання. Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят як знак початку вечірнього льоту (Досв., Вибр., 1959, 406).
На літ кого, чого - відстань, яку може пролетіти хто-, що-небудь. Кривоніс.. не пробіг і на літ стріли, як побачив ватагу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 369).
@ На льоту (лету): а) під час літання. Гуляла хуртовина по степах, замерзали подорожні, й пташки падали на лету (Довж., І, 1958, 471); б) нашвидку, мимохідь. Син.. щось на лету гукнув батькові, але за гулом, за тупотом Оленчук нічого не розібрав (Гончар, II, 1959, 121); На льоту (лету) хапати (ловити): а) ловити кого-, що-небудь, що летить, літає. Ми кидали в двері поштового вагона мішок із сургучевою печаткою і на льоту хапали інший (Жур., Звич. турботи, 1960, 39); б) швидко або мимохідь сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь. Надаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, ..прослідити його зв'язок з іншими (Фр., VII, 1951, 120); Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Збан., Малин. дзвін, 1958, 362).
2. спец. Період найінтенсивнішого розмноження летючих комах. Весняний літ мух.. триває від одного до трьох місяців (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 113).
ЛІТ2, а, ч. У давній Литві - грошова одиниця.
ЛІТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову літературний, напр.: літконсультант, літфак.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | літ | літи |
Родовий | літа | літів |
Давальний | літові, літу | літам |
Знахідний | літ | літи |
Орудний | літом | літами |
Місцевий | на/у літі | на/у літах |
Кличний | літе | літи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | літ | |
Родовий | льоту, лету | |
Давальний | льотові, льоту | |
Знахідний | літ | |
Орудний | льотом | |
Місцевий | на/у льоті, леті | |
Кличний | льоте |
літо
ЛІТО, а, с. 1. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., Вибр., 1951, 29); Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах, - усе мені шумить хода твоя (Сос., II, 1958, 34).
@ Бабине літо див. бабин; Скільки літ, скільки зим - дуже давно (говориться під час зустрічі). - Скільки літ, скільки зим не бачилися? Здрастуйте! (Мирний, III, 1954, 266).
2. рідко. Те саме, що рік. Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря". А їм неначе рот зашито (Шевч., II, 1953, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | літо | літа |
Родовий | літа | літ |
Давальний | літу | літам |
Знахідний | літо | літа |
Орудний | літом | літами |
Місцевий | на/у літі | на/у літах |
Кличний | літо | літа |