маніжитися
МАНІЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм. 1. Поводитися манірно; маніритися. [Захарко:] Та то Домаха, може, з болісті? Хвора людина - треба вибачити!.. [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! (Кроп., II, 1958, 159); Гнат бере стакан в руки і так маніжиться, ніби тієї горілки зроду і не куштував: хмуриться, кривиться, одвертається (Тют., Вир, 1960, 208).
2. з ким, рідко. Те саме, що панькатися. Кат із нею [дівчиною], посадовить її на санки, тільки не біля себе, а на самім задку, - з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (Стельмах, І, 1962, 152).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | маніжуся | маніжимося |
2 особа | маніжишся | маніжитеся |
3 особа | маніжиться | маніжаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | маніжитимуся | маніжитимемося |
2 особа | маніжитимешся | маніжитиметеся |
3 особа | маніжитиметься | маніжитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | маніжився | маніжилися |
Жіночий рід | маніжилася | |
Середній рід | маніжилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | маніжмося | |
2 особа | маніжся | маніжтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | маніжачись | |
Минулий час | маніжившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | маніжуся | маніжимося |
2 особа | маніжишся | маніжитеся |
3 особа | маніжиться | маніжаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | маніжитимуся | маніжитимемося |
2 особа | маніжитимешся | маніжитиметеся |
3 особа | маніжитиметься | маніжитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | маніжився | маніжилися |
Жіночий рід | маніжилася | |
Середній рід | маніжилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | маніжмося | |
2 особа | маніжся | маніжтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | маніжачись | |
Минулий час | маніжившись |