мачете
МАЧЕТЕ, невідм., ч. і с. Особливий довгий ніж (довжина клинка часто більше 50 см.) для зрізання стебел цукрової тростини, бананів та ін., а також для прорубування стежок у хащах і т. ін., що використовується переважно в країнах Латинської Америки; може використовуватися і як зброя, так, нерідко застосовувалося в громадянських війнах, під час масових безладів, як знаряддя терору і геноциду; деякі різновиди мачете прийняті на озброєнні в арміях різних країн.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мачете | мачете |
Родовий | мачете | мачете |
Давальний | мачете | мачете |
Знахідний | мачете | мачете |
Орудний | мачете | мачете |
Місцевий | на/у мачете | на/у мачете |
Кличний | мачете | мачете |