машинобудівний
МАШИНОБУДІВНИЙ, а, е. Який займається виробництвом машин. Дальший технічний прогрес в усіх галузях народного господарства величезною мірою зв'язаний з роботою машинобудівної промисловості (Наука.., 1, 1960, 5); Працював [Федір Іванович] на машинобудівному заводі, там же, де й до заслання, і на тій же роботі - слюсарем в інструментальному цеху (Головко, II, 1957, 441); // За допомогою якого здійснюється виробництво машин. Машинобудівне устаткування; // З якого виробляють машини. Машинобудівна сталь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | машинобудівний | машинобудівна | машинобудівне | машинобудівні |
Родовий | машинобудівного | машинобудівної | машинобудівного | машинобудівних |
Давальний | машинобудівному | машинобудівній | машинобудівному | машинобудівним |
Знахідний | машинобудівний, машинобудівного | машинобудівну | машинобудівне | машинобудівні, машинобудівних |
Орудний | машинобудівним | машинобудівною | машинобудівним | машинобудівними |
Місцевий | на/у машинобудівному, машинобудівнім | на/у машинобудівній | на/у машинобудівному, машинобудівнім | на/у машинобудівних |