МЕ, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози, вівці тощо. Вівці ліниво згинають коліна.. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись бозна-кому: бе-е... ме-е... (Коцюб., II, 1955, 320); Воно ж [теля] тільки ме! і побігло (Тич., І, 1957, 260).
@ Ні бе ні ме [ні кукуріку] див. бе1.